Віцепрем’єр з питань відновлення України Олексій Кулеба подав на розгляд Кабміну кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Очевидно таким чином він намагається уникнути відкритого конкурсного відбору, хоча в Кулеби переконують, що шукали найкращу кандидатуру, пише УНН.
Формально призначення керівника авіарегулятора без конкурсу в умовах воєнного стану цілком можливе, адже відкриті конкурси на керівні посади держслужбовців відмінили. Але саме час і логіка дій віцепремʼєра викликають запитання, бо вже влітку держава планує відновити конкурси на ключові державні посади. Відповідний законопроєкт вже перебуває на розгляді парлменту. І в такій конфігурації сценарій із виконувачем обов’язків голови Державіаслужби автоматично означав би необхідність проведення повноцінного відкритого конкурсу.
Вікно можливостей, яке швидко зачиняється
Проведення відкритих конкурсів на посади керівників державних органів планується розпочати вже з 1 червня цього року і триватиме воно до 1 вересня. Це означає, що будь-яке тимчасове рішення у вигляді виконуючого обовʼязки голови Державіаслужби неминуче призвело б до відкритого відбору з участю інших кандидатів, публічними критеріями та конкурсною комісією.
Очевидно саме такого сценарію намагається уникнути Кулеба. Адже після звільнення голови Державіаслужби Олександра Більчука через його рішення щодо передачі супроводу ремонтної документації вертольотів Ми-8МТ(МТВ) компанії, повʼязаній з російським ОПК, регулятор тимчасово очолив його перший заступник Данііл Меньшиков.
У грудні стало відомо, що Кулеба вніс на розгляд уряду кандидатуру Ігоря Зелінського, який до лютого минулого року був "правою рукою" Більчука в Державіаслужбі і якого той же віцепремʼєр звільнив з посади заступника голови авіарегулятора. Призначивши зараз Зелінського повноцінним керівником, Кулеба фактично закриє тему конкурсу щонайменше на кілька років – до завершення контракту або політичних змін і збереже свій вплив на службу.
Запобіжник від незручних запитань
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач, коментуючи подання віцепремʼєра зазначив, що в обличчі Зелінського уряду запропонували найкращу кандидатуру.
Агресивна мобілізація вийшла на новий рівень: ТЦК тягають у буси напівголих чоловіків по снігу
Ця помилка позбавляє врожаю огірків: що не можна садити перед ними в жодному разі
Рецепт шарового салату з курячим філе та буряком: вдале поєднання, яке втирає ніс "Шубі"
Від глянцю до капців: Настя Каменських показала справжнє обличчя після Нового року
"Сьогодні Державіаслужба теж переживає дуже такий нелегкий період, оскільки дуже багато роботи досі є, але, звісно, при закритому небі це не дуже мотивує так само персонал, як і всіх. Тому ми сьогодні якраз пропрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи вавіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення", - пояснив заступник Кулеби.
Тихе і швидке призначення нового керівника Державіаслужби без конкурсу дозволило б Зелінському уникнути низки незручних питань щодо його рішень на посаді заступника голови авіарегулятора.
Адже повноцінний конкурс означав би публічні запитання кандидатам, аналіз їхньої діяльності, у тому числі в контексті співпраці з підсанкційними структурами, використання документів країни-агресора та рішень, що могли завдати шкоди обороноздатності.
Знищував транспортну авіацію і перешкоджав ЗСУ?
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що можна вважати підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім уже через півроку, в грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ "Іл". Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ "Іл" від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ "Іл" без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником або відмовлятися від використання літаків.
Необхідне розслідування
На думку Юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність втручання правоохоронних органів у ситуацію.
"Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або "технічні обґрунтування". Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф", - пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови, що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці "не перевірили" санкційні обмеження та процедури.
"Розслідування таких фактів — компетенція СБУ (у частині нацбезпеки) та ДБР/НАБУ - залежно від суб’єкта і наслідків. Ключове тут — не риторика, а документи: хто підписав, на підставі чого, чи був підсанкційний ланцюг і який юридичний ефект це створило. Саме це визначає відповідальність", - наголосив юрист.
УНН звернувся до Служби безпеки України з проханням прокоментувати зазначені факти та повідомити чи перевірялись вони. Наразі редакція очікує на відповідь.
Політична доцільність проти державних інтересів
За таких умов призначення Зелінського виглядає як спосіб убезпечити не лише конкретну кандидатуру від зайвих запитань громадськості, а й усю управлінську конструкцію від ретельного зовнішнього аудиту.
У мирний час подібні кадрові маневри вже викликали б запитання. Але в умовах війни, коли цивільна авіація, оборонні контракти та сертифікація авіаційної техніки мають прямий вплив на безпеку держави, ставка на непрозорі призначення виглядає ще більш ризикованою та потребує негайного втручання керівництва держави і правоохоронних органів.
Ситуація навколо призначення голови Державіаслужби демонструє класичний сценарій "встигнути до літа". Якщо відкриті конкурси відновляться, то маневр для кулуарних призначень фактично зникне. Очевидно саме тому Кулеба намагається терміново закріпити Зелінського на посаді.