Історична будівля в самому центрі, на вулиці Грушевського, пішла з молотка за ціною, від якої професійні рієлтори хапаються за голову. Замість відкритої боротьби за ринкову вартість, об’єкт спочатку «завели» в оренду водію впливового чиновника, а потім викупили без жодних торгів. Бюджет міста не дорахувався щонайменше 10 мільйонів гривень, зате список нових власників дивним чином збігається з колом друзів та бізнес-партнерів мера. Як працює ця схема та чому громада залишається з порожньою кишенею, пише видання Наші Гроші.
Класика жанру: оренда, «ремонт» і викуп
Схема, яку розкрили розслідувачі проекту «Наші гроші», стара як світ, але в Черкасах вона працює як годинник. Замість того, щоб виставити приміщення на відкритий аукціон Prozorro.Продажі, де ціна могла б злетіти в рази, місто обирає шлях «покращень».
Все починається з передачі об’єкта в довгострокову оренду «потрібній» фірмі за смішні гроші. Далі орендар робить косметичний ремонт, називає його «невід’ємними поліпшеннями» і отримує законне право викупити будівлю без конкуренції. Саме так колишнє приміщення служби утримання будинків площею 400 квадратів із землею в центрі міста дісталося приватним рукам.
Ціна питання: оренда за копійки та викуп за безцінь
Цифри у цій історії просто вражають своєю нахабністю. Компанія "Онія", яку на момент угоди очолював водій секретаря міськради Юрія Тренкіна, орендувала приміщення в центрі міста всього за 9 тисяч гривень на місяць. Це приблизно 25 гривень за квадратний метр — ціна, за яку сьогодні важко орендувати навіть комірчину в спальному районі.
Коли ж прийшов час викупу, всю будівлю разом із ділянкою оцінили у 3,7 млн грн (близько 100 тисяч доларів). У перерахунку це $250 за квадратний метр. Для порівняння: аналогічні об’єкти поруч продаються мінімум по 1000–1500 доларів за квадрат. Різниця в ціні — це і є ті самі 10 мільйонів гривень, які «випарувалися» з міського бюджету.
Друзі мера та "Мерседеси"
Найцікавіше починається на етапі оформлення власності. Серед нових господарів будівлі — люди, яких важко назвати випадковими. Зокрема, Олександр Сингаєвський — близький товариш мера Анатолія Бондаренка. Саме він є власником елітного авто, яким користується родина очільника міста. Також у списку — Костянтин Слабенко, підприємець і колишній кандидат у депутати.
Людмила Ковалевська про військовий збір: Це мають бути кошти на зброю, а не на забаганки чиновників
Військовий: Після успіхів на фронті формалізація Штурмових військ — це необхідний крок
Усього 5 кроків для порятунку: що потрібно робити, якщо орхідея була залита водою
Фактично, комунальне майно, яке належало кожному мешканцю Черкас, плавно перейшло у власність вузького кола осіб, пов’язаних із місцевою політичною верхівкою.
Системний дерибан під прикриттям закону
Журналісти наголошують: історія на Грушевського — це не прикра помилка, а система. Об’єкти регулярно «заводять» у потрібні руки через оренду, оформлюють фіктивні покращення та приватизують за цінами, які не мають нічого спільного з реальністю.
Поки для звичайних черкащан комунальна власність — це садочки, школи чи адмінбудівлі, для людей у кабінетах це просто ресурс, який можна вигідно розподілити між «своїми». На виході місто отримує копійки, а наближені до влади бізнесмени — золоті активи в самому центрі Черкас. Настав час громаді запитати: чи довго ще «покращення» для обраних будуть оплачуватися з нашої спільної кишені?