За словами радника президента з питань розвитку технологій Сергія Бескрестнова (відомого як «Флеш»), у Києві можуть діяти приховані російські ретранслятори. Вони вмикаються на короткі проміжки часу, щоб забезпечити онлайн-керування безпілотниками та коригувати удари. Чому такі пристрої надзвичайно важко виявити, як вони працюють та чому їх пошук є критично важливим для безпеки міста.
Як ворог використовує приховані ретранслятори у тиловому Києві
Загроза від ворожих БПЛА еволюціонує: окупанти намагаються адаптувати свої засоби ураження під сучасні системи радіоелектронної боротьби. Як припустив фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш», у Києві можуть працювати від одного до трьох прихованих Mesh-ретрансляторів.
Головна особливість таких пристроїв полягає в наступному:
- Вони не працюють постійно, щоб не демаскувати себе, а вмикаються лише на короткий час у критичні моменти.
- Їхнє завдання — забезпечити стабільний зв'язок та онлайн-керування для ударних дронів (зокрема типу «Шахед»), а також допомагати у точнішому коригуванні траєкторії ударів по цілях у межах столиці.
- Завдяки технології Mesh подібні передавачі можуть маскуватися під звичайне або непомітне обладнання, що значно ускладнює їхній пошук стандартними методами пеленгації.
Чому такі пристрої важко знайти і чому їх пошук — пріоритет
Виявлення подібних прихованих ретрансляторів у такому мегаполісі, як Київ, є надскладним завданням для фахівців з радіоелектронної розвідки. Оскільки ворожі передавачі активуються точково і на мінімальні відрізки часу, радіопеленгаторам доводиться працювати в умовах жорсткого деформаційного фону та міської забудови, де повно власних сигналів і перешкод.
Проте профільні спеціалісти наголошують: шукати ці пристрої необхідно вкрай оперативно. Нейтралізація таких ретрансляторів позбавляє ворога можливості точково наводити дрони на об'єкти інфраструктури та суттєво знижує точність повітряних атак противника.