Історія українського мотоциклобудування бере свій початок із 1931 року, коли було представлено перший український мотоцикл ХМЗ-1М. Це було визначним досягненням, оскільки серійне виробництво мотоциклів в Україні лише зароджувалося. Ключову роль у цій справі відіграв Харківський автоскладальний завод.
Виробництво мотоциклів ХМЗ-1М розпочалося на майданчику колишнього цукрового заводу в Іванівці, де раніше збирали автомобілі Ford-AA. У той час, хоча збирання та виробництво автомобілів велися, потреба у такому збиранні зменшилася з появою автомобілів ГАЗ. Внаслідок цього харківському заводу довелося диверсифікувати виробництво.
Український «Автодор» ініціював проект із розробки та випробування 10 мотоциклів, створених П. Лабуром. Для виявлення найбільш підходящої конструкції трест «Укрмето» влітку 1931 організував мотопробіг на 4000 км. У ньому брали участь іноземні мотоцикли, такі як Harley-Davidson, Indian, Norton, Henderson, кастомна модель конструктора Солдатенка та шість прототипів ХМЗ різного дизайну. Гонка показала, що конструкція Солдатенка була найміцнішою, її рама не зашкодила під час змагань.
ХМЗ-1М вирізнявся унікальною конструкцією. Його рама мала цілісні штамповані боковини, зварені між собою. Примітно, що бензобак інтегрували в раму. Чотирьохтактний двигун об'ємом 350 куб.см розвивав потужність 8 кінських сил і мав знімну головку блоку циліндрів (нововведення) з клапанами, що штовхають. Конструкція передньої вилки нагадувала Harley-Davidson, хоча вона була виготовлена з особливих профілів з посиленою ресорною підвіскою, що виділяло її серед інших.
Якщо ви досить розумні, то ви зробите це: навіщо садівники обв'язують дерева колготками
Огірки будуть ніжними та смачними: як молоко допоможе отримати ідеальний урожай
Це буде ваша найздоровіша розсада: як правильно використовувати екстремальний спосіб з окропом
Ну хоча б тут ціни радують: у супермаркетах подешевшав цукор, але борошно взяло курс на здорожчання
Особливістю ХМЗ-1М були здвоєні фари, що було унікальною особливістю серед мотоциклів СРСР того часу. Модель привернула увагу на виставках, брала участь у численних мотоперегонах, завоювала розташування військових і почала поставлятися в частині Червоної Армії.
1932 року Харківський завод отримав замовлення на виробництво 4000 мотоциклів. Проте, доля ХМЗ-1М склалася інакше. Наприкінці 1931 року в Москві відбулася нарада, на якій було ухвалено рішення про виробництво в СРСР уніфікованих мотоциклів чотирьох типів конструкції Наукового автотракторного інституту. Згодом початковий проект ХМЗ-1М у Харкові було припинено.
З 1931 по 1933 рік було випущено близько 300 одиниць ХМЗ-1М, креслення в результаті було передано на завод ТІЗ у Таганрозі. Однак Таганрогу вони теж були не потрібні, оскільки там уже планували випускати потужні мотоцикли ТІЗ АМ-600.
Харківському заводу тоді було поставлено завдання випустити модель НАТІ-Б-375. Конструкторський відділ Хасовського комбінату в 1932 розробив варіант мотоцикла з карданним приводом на задні колеса. Ця конструкція мала низку унікальних особливостей, у тому числі змінні колеса, але не схвалено центральним керівництвом.
У наступні роки харківський завод вивчав нові проекти мотоциклів та невеликих автомобілів, але Москва вже ухвалила остаточні рішення щодо виробництва. В результаті ці ініціативи залишилися на папері, а виробництво мотоциклів повністю припинилося.
Спадщина ХМЗ-1М, хоч і випускалася у невеликих кількостях, залишила незабутній слід в історії мотоциклобудування в Україні. Хоча колись вважалося, що екземплярів, що збереглися, не існує, схоже, один з них був знайдений, що дає уявлення про конструкцію та технічні характеристики цього новаторського українського мотоцикла.
Технічні характеристики ХМЗ-1М:
Кількість місць: 2.
Суха вага: 135 кг.
Споряджена вага: 150 кг.
Максимальна швидкість: 90 км/год.
Експлуатаційна витрата палива: 3,5 л/100 км.
Запас палива: 11,5 л.
База: 1400 мм.
Дорожній просвіт: 124 мм.
Рама: Боковини із штампованої цільної сталі.
Двигун: Чотирьохтактний, одноциліндровий з вертикальним розташуванням циліндрів.
Робочий об'єм: 350 см³
Потужність: 8 к.с. при 3500 об/хв.
Мастило: Розпилення олії з ручним нагнітачем.
Карбюратор: типу Шеблер де Люкс.
Трансмісія: триступінчаста коробка з ланцюговим приводом.
Електроустаткування: система запалення та освітлення "Bosch" magdino.
Екіпаж: рама штампована зі сталі 2,5 мм, передня вилка типу "Харлей-Девідсон", гальма на обох колесах, диски 40 спиць, клінчерні шини розміром 27х3,5".
Читайте також:
Шкода, що так не робили на заводі: як має виглядати ЗАЗ для студентів та молоді
Зазвичай просять дві добавки: рецепт ситної картопляної запіканки з сиром