Українських студентів і молодих науковців роками втрачали не через бажання «кращого життя», а через банальну відсутність умов.
Коли практичні заняття виглядають як музей радянських приладів, а реальні експерименти можливі лише під час стажувань у ЄС чи США, вибір стає очевидним. У Міністерстві освіти і науки вирішили: так більше не буде.
МОН запускає масштабну технічну модернізацію вищої освіти, мета якої — зменшити відтік студентів і науковців за кордон. Про це повідомив заступник міністра освіти Микола Трофименко. За його словами, ключова причина еміграції фахівців, особливо в медицині та науці, — слабка матеріальна база українських університетів.
Вирішувати проблему взялися грошима і технікою. У межах проєкту Світового банку десять укрупнених університетів країни отримують нове сучасне обладнання. Кожен заклад — інвестиції у розмірі 1,5 мільйона доларів. Серед учасників програми — і Львівська політехніка.
Ці кошти дозволяють закупити професійні лабораторні комплекси, які раніше українські студенти бачили хіба що під час навчання за кордоном. Для майбутніх лікарів, інженерів і дослідників це означає зміну самої логіки навчання: менше сухої теорії з застарілих підручників і більше роботи з обладнанням, яке відповідає світовим стандартам. Фактично МОН намагається забрати головний аргумент на користь виїзду — потребу їхати за кордон "хоч би заради практики".
Пенсії підняли - а жити легше не стало: куди насправді зникають гроші пенсіонерів
Новорічна пастка: як 31 грудня не перетворився на +5 кг на 8 січня - чесно і без дієт
Останній жест Брюса Вілліса: родина актора ухвалила рішення, яке може змінити науку після його смерті
"Рідкісна дичина": поляки знайшли унікальний пікап на базі "Волги" ГАЗ-21
Але технікою справа не обмежується. Паралельно міністерство запускає експеримент із корпоратизації управління університетами. Йдеться про посилення ролі наглядових рад, які тепер отримують реальні важелі впливу. Вони обиратимуть ректора, призначатимуть проректорів і визначатимуть фінансові пріоритети розвитку вишів. Така модель має зробити управління університетами прозорішим і ближчим до західних освітніх практик — без кулуарних рішень і формальних посад.
Причини для таких рішень більш ніж переконливі. За офіційними даними, сьогодні близько 15–17% хлопців віком від 18 до 22 років, які виїжджають за програмами академічної мобільності, не повертаються в Україну вчасно. І це лише зафіксована статистика.
Попри це, в МОН наголошують: закривати кордони для студентів не планують. Академічна мобільність залишається, але ставка робиться на інше — створити в Україні такі умови, щоб повертатися було не менш вигідно, ніж залишатися за кордоном. Сучасні лабораторії, реальний доступ до науки та зрозумілі правила гри в університетах мають стати аргументами сильнішими за квиток в один бік.
Читайте також:
Зниження мобілізаційного віку та призов студентів: українцям розповіли, хто отримає повістки.
