Замість того, щоб покладатися лише на величезні електростанції, які є легкою ціллю для ворога, столиця розбудовуватиме мережу малих об'єктів генерації.
Про це розповіла депутатка Київради від «Європейської Солідарності» Людмила Ковалевська. За її словами, захистити великі об’єкти на кшталт ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 на сто відсотків неможливо, тому місто має змінити стратегію.
«Ми маємо готуватися до всіх можливих варіантів розвитку подій. Але найкращий захист — це розподільча когенерація. Тому що такі великі об’єкти захистити фактично неможливо. Якщо туди влучатимуть ракети, хоч які ми ставили б габіони, це не врятує ці ТЕЦ», — пояснює Людмила Ковалевська.
Вихід депутатка вбачає у встановленні невеликих газопоршневих та газотурбінних установок. Їх набагато легше сховати та фізично захистити від обстрілів. План на наступний рік уже є: завдяки такій «децентралізованій» мережі Київ планує отримати додаткові 170 МВт електроенергії.
Окремий фокус — на київські школи. В ухваленому бюджеті міста на наступний рік заклали кошти на те, щоб навчальні заклади могли працювати автономно, не залежачи від графіків відключень чи стану загальної мережі. На дахах шкіл з'являться сонячні панелі, а в приміщеннях — потужні накопичувачі енергії.
«Зараз у школах використовуються генератори. Але це не завжди практично, оскільки вони «їдять» дуже багато дорогого пального. Сонячні панелі дадуть школам можливість повністю забезпечити себе електроенергією самостійно. Це великий крок», — підкреслила Людмила Ковалевська.
Наталія Влащенко та Руслан Бортник: "Чи готова Україна до "холодного миру"
"Правда, яка ріже очі": Комаровський розповів Влащенко про реальний стан системи охорони здоров’я
«Мілітаризація або крах»: Дмитро Співак пояснив, чому Європа терміново змінює економічні рейки
Мобільного зв'язку не буде: без прив'язки паспорта SIM-карти Київстар, Vodafone та lifecell заблокують
Такий підхід дозволить не лише зекономити міські гроші на пальному, а й гарантувати дітям стабільне навчання навіть у найскладніші періоди.