Пушкаренко розповів, на який крок пішла Північна Македонія і до чого тут ОБСЄ

Обговорюючи у прямому ефірі телемарафону "Єдині новини" підсумки нещодавнього засідання глав зовнішньополітичних відомств країн-членів Організації зі співробітництва та безпеки в Європі, заступник голови Комітету ВР із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко наголосив на кількох важливих моментах.

З одного боку, Північна Македонія, яка днями приймала у Скоп'є зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн-членів Організації зі співробітництва та безпеки в Європі, вперше з лютого 2022 року дала можливість лаврову прибути на зустріч такого високого рівня в Європі. Але, з іншого боку, на його думку, ця зустріч вкотре продемонструвала, що йти на компроміси чи якісь домовленості щодо Росії – це безглуздість.

«Добре пам'ятаємо, як Росія шантажувала ОБСЄ тим, що вийде з Організації, яка не затвердить бюджет та заблокує обрання нового керівництва у разі, якщо кремлівських дипломатів не допустять на цю зустріч. І Північна Македонія, як країна, яка цього року головує в ОБСЄ, пішла на цей крок. Разом з тим, ми побачили, чим усе це закінчилося – демаршем більшості міністрів закордонних справ, які демонстративно або не прибули на засідання, або залишили залу під час перебування там лаврова. Зокрема, бойкот зустрічі оголосив голова МЗС Дмитро Кулеба. Першими колегу підтримали міністри закордонних справ країн Балтії. Також проігнорували участь лаврова Держсекретар США Ентоні Блінкен, Високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. Загалом 13 із 31 країн-членів НАТО взагалі не прибули до Скоп'є», - нагадав народний депутат.

В чергове всі побачили справжнє обличчя Росії, вважає Арсеній Пушкаренко. Адже лаврів, як і загалом, не виконав жодної обіцянки: так і не підтримав бюджет ОБСЄ, не розблокував питання обрання нових керівників.

«Таким чином, існуюча сьогодні в ОБСЄ криза залишилася, і її рішення змушені були відкласти наступного року. Нервова поведінка під час виступу та підсумкової прес-конференції лаврова показала, що участь у Скоп'є не стала перемогою російської дипломатії, як на це сподівалися у кремлі», - наголосив він.

Парламентарій нагадав, що ОБСЄ була утворена 35 державами у 1975 році після підписання Заключного акту у Гельсінкі. Причому один із основних пунктів цього Акту – визнання непорушності кордонів, визначених після Другої світової війни. ОБСЄ таки була створена, щоб за переговорним столом врегулювати конфліктні питання. Однак росія всім цим знехтувала, тому влаштований для неї бойкот, на його думку, цілком справедливий.

Окремі міністри закордонних справ зазначали, що навіть під час холодної війни радянський союз і США перебували в цій Організації. Однак, як зазначив у Скоп'є Постійний представник України при ОБСЄ, Посол Євген Цимбалюк, це була холодна війна, а нині в Україні – найстрашніша в Європі з часів Другої світової війна, яку розв'язала росія, руйнуючи всю архітектуру безпеки континенту та всі десятиліття зусиль щодо запобігання таким кровопролитним конфліктам», — заявив Арсеній Пушкаренко.

Він також нагадав, що 1992 року Югославію було виключено з ОБСЄ за масові порушення прав людини під час бойових дій. І цей прецедент одержав назву консенсус мінус один. Тому ми, на його переконання, маємо домагатися цього і для Росії та Білорусії, які блокують повноцінне функціонування ОБСЄ. Зокрема, блокували головування в організації у 2024 році Естонії. Щоправда, як компроміс було обрано Мальту — державу, якій Україна вдячна за підтримку, зокрема саме у Валлетті відбулася нещодавня третя зустріч радників лідерів держав з питань безпеки та зовнішньополітичних за Українською Формулою світу, зазначив народний депутат.

«У самого ОБСЄ найавторитетніше остаточне слово у питаннях визнання виборів вільними, чесними та демократичними та, звичайно, в оцінці свободи слова.

Зрозуміло, що Росію дратує, що рік за роком представники членів держав ОБСЄ (а це – 57 країн) говорять про недемократичність виборів у Росії, відсутність свободи слова в Росії», — сказав він.

За оцінками політика, листопад для України на міжнародній арені став дуже результативним. На відміну від Росії, яка вперше не отримала суддю у Міжнародному суді ООН, місця у керівних органах ЮНЕСКО, Міжнародної Морської Організації та в управлінні Організації із заборони хімічної зброї. Тому, переконаний Арсеній Пушкаренко, нещодавнє засідання в ОБСЄ – це ще один крок Росії до повного фіаско на міжнародній арені.