У Києві стартував Національний форум "Вода в промисловості та АПК під час війни та кліматичної кризи"

Понад 400 учасників зібралися для роботи на водній платформі, серед них близько 100 наживо у Києві.

«Уявіть – ви приходьте сьогодні додому, а вода з крана не тече!.. І сусіди її не мають! І завтра, і післязавтра вона не з'являється.

Які у вас перші думки щодо цього?

Ось із цими відчуттями та тривогою ми сьогодні разом з експертами, представниками органів влади, бізнесу та науковцями, з лідерами міжнародних проектів та попрацюємо разом на водній платформі», – з таких слів свій виступ розпочала лідер Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила ЦИГАНОК і нагадала :

Водні ресурси України використовуються та забруднюються набагато інтенсивніше, ніж в інших країнах.

«У структурі ВВП Україна випереджає багато європейських країн щодо водоймища економіки. У той же час ми розуміємо, що на кожного українця припадає менше 1000 літрів води, придатної для споживання.

У Німеччині та Швеції – удвічі більше, а в Австрії – майже у 7 разів.

Для більшості країн Європи використання підземних вод досягає 90%, що забезпечує задоволення потреб населення високоякісною питною водою (йдеться саме про питне водопостачання, а не про використання цінної артезіанської води для господарських потреб).

Україна — одна з небагатьох держав, де є два різні набори стандартів якості води — водопровідної, що надходить із централізованого водопостачання та води з колодязя.

Міське водопостачання забезпечується в Україні за рахунок підземних вод лише на 25%.

Централізоване водопостачання в Україні є лише у 23% сільського населення, інші користуються водою з колодязів.

Питання води під час війни особливо гостре, це питання національної безпеки, а водогосподарську політику не можна розглядати ізольовано, вона має розглядатися як одна із складових збалансованої та сталої економіки».

ІРИНА СУПРУН, засновниця «Геологічна інвестиційна група» відзначила :

Ми недооцінюємо наявний водний ресурс, оскільки ніколи не відчували його нестачу. Якщо порівнювати вартість води в Україні з європейськими цінами, то вона у нас набагато дешевша.

Але лише в умовах великої війни ми відчули потребу у збереженні цього ресурсу та його цінності, зрозуміли масштаби проблем, які можуть очікувати громади. Як бачимо, чіткої стратегії щодо видобувного бізнесу, зокрема поводження з водними ресурсами, на державному рівні поки що немає. Політика держави в цьому випадку ситуативніша, а не системна. Щоб зберегти цей ресурс, має з'явитися системна політика щодо збереження та правильного, екологічного використання та споживання води.

Форум розпочала ОЛЕНА КРИВОРУЧКІНА, народний депутат, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВР України , яка звернулася до учасників зі словами:

«Про нещодавно запропоноване Середовищне середовище «Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища».

По-перше, я завжди наголошувала на необхідності реформування цієї системи. Але ця реформа не повинна стати черговою зміною вивісок, а має відбуватися згідно з європейськими принципами та вимогами. Тому я створила міжнародну робочу групу при Екокомітеті, щоб експертно підготувати якісні рішення, які принципово змінять ситуацію.

По-друге, як учений я чітко розумію, що розробка якісних, ефективних реформ ґрунтується насамперед на аналізі попередніх результатів, опрацюванні причин минулих невдалих спроб та помилок. Нагадаємо, що попередню аналогічну Концепцію було затверджено Кабміном у 2017 році. Чи виконана вона? Ні! Чи хтось аналізував причини невиконання? Ні! Звернулася з відповідним зверненням до чинного Кабміну, чекаю на відповідь.

По-третє, що являє собою нову Концепцію, запропоновану Мінокруженням? Загалом це просто зміна років за попередньою Концепцією, але є принципове ноу-хау: до кінця 2023 року пропонується ліквідувати центральний офіс та всі територіальні органи Державної екологічної інспекції та створити новий орган Державної природоохоронної інспекції. Важко уявити, скільки це коштуватиме платникам податків, адже відсутня хоч єдина цифра у фінансовому обґрунтуванні цього нерозумного «шабашу». При цьому зазначено, що джерелом фінансування є кошти Держбюджету. Дивно, адже ні в бюджеті 2023 року, ні в проекті бюджету 2024 року такі кошти не передбачені. Які статті видатків Мінсередовища думає скоротити, щоб реалізувати безглузде рішення невідомо. Дякую за позицію Міністерству фінансів,

По-четверте, не можна забувати, що Держекоінспекція сьогодні є єдиним органом, відповідальним за фіксацію екологічних збитків внаслідок збройної агресії. Між її ліквідацією та створенням нової структури буде однозначно визначений тимчасовий лаг. І тут у мене вже застереження не в контексті інтересів захисту навколишнього середовища, а в контексті інтересів щодо захисту держави під час воєнного стану – а чи не зіграє така запропонована Концепція «на руку» агресору?

Запитань багато і з ними розбиратимемося»

ОЛЕКСАНДР КРАСНОЛУЦЬКИЙ, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України зазначив:

14 км куб води Україна втратила через підрив Каховської ГЕС.

Україна – це країна, яка малозабезпечена водою. Тому водна галузь потребує негайної реформи.

Насамперед, потребує негайного напрацювання у стратегії збереження – управлінні басейнами річок. Суть реформи полягає в економному використанні, зменшенні втрати вод та досягненні хорошого стану вод.

І вже до кінця 2023 року разом із Держводагенством презентуємо стратегію реформи водної галузі. Після оприлюднення буде враховано бачення поправок від бізнесу та громад.

Дмитро Заруба, заступник голови Державної екологічної інспекції України акцентував:

«Більшість річкових басейнів згідно з гігієнічною класифікацією водних об'єктів за ступенем забруднення можна віднести до забруднених і дуже забруднених. При цьому склад очисних споруд та технології водопідготовки практично не змінилися. Підземні води України у багатьох регіонах за якістю не відповідають нормативам джерел водопостачання. Це пов'язано не тільки з природними умовами їх формування, а й з антропогенним забрудненням, тому вони потребують очищення.

Протягом 2022 та перших 6 місяців 2023 року Держекоінспекція провела понад тисячу природоохоронних заходів контролю, збираючи та аналізуючи тисячі водних проб. В результаті було представлено претензійно-позовні матеріали на загальну суму понад 86 млн. грн»

ДМИТРИЙ НОВИЦЬКИЙ, президент «Укрводоканалекологія» звернувся до присутніх:

«Помилково вважається, що водоканали є найбільшими забруднювачами довкілля. Це як звинувачувати нирки в абсцесі організму, не роблячи нічого в їхньому лікуванні. А очисні споруди – нирки наших міст: якщо хворіють – треба лікувати! На жаль, досі немає відповіді на злагоджене питання щодо джерел фінансового забезпечення водопостачальних підприємств – тариф скасовано, а інші законні механізми не забезпечені! Медичними термінами: діагноз є, а грошей на лікування – ні! Тому, відповідаючи на запитання «чи завтра з якісною питною водою?», суспільству разом із державою потрібно знайти відповіді на сьогоднішні виклики та прагнути забезпечити постійне та ефективне функціонування систем водопостачання, що є запорукою збереження екосистеми та здоров'я нації».

НАТАЛІЯ КОВАЛЕНКО, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду , доктор юридичних наук, професор, розкриваючи питання судового захисту прав, свобод та інтересів у публічно-правових спорах сфери водокористування, охорони, відновлення та раціонального використання водних ресурсів.

"Адміністративні суди забезпечують реалізацію права на захист та ефективно захищають права, свободи та інтереси у публічно-правових спорах у сфері охорони, відновлення та раціонального використання водних ресурсів"