Під час виступу у Верховній Раді міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук пояснила, що змінюється в екологічному контролі, які зобов’язання бере на себе Україна перед ЄС і як воєнні реалії впливають на політику щодо води, клімату, надр та лісів.
Євроінтеграція в дії: довкілля і європейські директиви
Один із головних напрямків — імплементація європейських правил. Україна взяла на себе зобов’язання за розділом 27 “Довкілля та зміна клімату”, і тепер має адаптувати понад 200 нормативних актів ЄС. Більшість із них — у сфері відповідальності Міндовкілля.
“Ми вже виконали 7 з 11 ключових кроків у межах Ukraine Facility. Решта — в роботі. Наші пріоритети — реформування екоконтролю, посилення запобігання промисловому забрудненню, моніторинг, управління відходами та розвиток природно-заповідного фонду”, — сказала Світлана Гринчук.
Європейський регламент проти вирубки лісів
Одне з найскладніших питань — імплементація Регламенту ЄС 2023/1115 щодо заборони імпорту продукції, пов’язаної з вирубкою лісів.
“Це виклик не тільки для нас, а й для європейських країн. Поки Єврокомісія формує механізми перевірки, ми спільно з Мінагрополітики напрацьовуємо рішення для гармонізації з українським законодавством. Вже діють е-реєстри, електронний лісорубний квиток, запроваджується супутниковий моніторинг”, — пояснила міністерка.
Що відбувається з кліматичною політикою
Минулого року ухвалили Закон про основи державної кліматичної політики. Зараз формуються інструменти його реалізації — у сфері фінансування, адаптації до змін клімату та впровадження кліматичних заходів на місцях.
Дружина Віктора Павліка поділилася особистим: у трирічного сина - рідкісне захворювання
Макарони по-новому: запіканка з куркою та овочами, яка підкорить усіх, рецепт
Як садити кабачки, щоб не залишитися без урожаю: секрети схем та хитрий лайфгак для економії місця
Українцям виплатять гроші на честь свята: хто та скільки отримає
Вода — стратегічний ресурс
Україна впроваджує вимоги Водної рамкової директиви ЄС. Уже затверджені плани управління річковими басейнами для дев’яти основних водних систем. Окремо виділена Державна програма водозабезпечення постраждалих регіонів.
“Ми працюємо з ЮНІСЕФ, Японією, Італією, Данією та іншими партнерами над будівництвом водної інфраструктури й моніторингом. Фінансування цих проєктів — серед пріоритетів”, — наголосила Гринчук.
Що буде з надрами: "сплячі дозволи" під прицілом
Іще одна болюча тема — спеціальні дозволи на користування надрами, які роками не використовуються. Міндовкілля та Держгеонадра вже завершили аудит таких “сплячих” ліцензій.
“Видобуток не розпочато або становить менше 1% — це підстава для перевірки. Працюємо з правоохоронцями в рамках санкційної політики та рішень РНБО”, — додала міністерка.
Угода з США: інвестиції без загроз
Наостанок прозвучали роз’яснення щодо Інвестиційного фонду відбудови України, який створюється за участі США.
“Україна повністю контролює свої надра, ресурси та інфраструктуру. Жодного передання активів або порушення законів. Прибутки фонду протягом 10 років реінвестуватимуться в українське відновлення”, — запевнила Гринчук.
Попри війну, Україна не лише утримує темп у екологічних реформах, а й бере нові виклики. Це — і європейські вимоги, і сучасна кліматична політика, і контроль за надрами. Залучення партнерів та прозоре управління — ключ до сталого розвитку навіть у часи потрясінь.
“Дякую народним депутатам за увагу до довкілля. Рухаємося далі, крок за кроком — у напрямку до європейського зеленого майбутнього”, — підсумувала очільниця Міндовкілля.