Чому ліквідація Держекоінспекції ставить під загрозу відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу

Мій ранок щодня починається зі схожих звернень з різних куточків України:

"Жителі мікрорайону С…ь, задихаються щоночі!!!

Мабуть, кожен із нас, хоч раз у житті, відчував їдкий сморід горілої електропроводки.

А тепер уявіть, що за один день спалюється кілька тонн такої проводки, а окрім неї: металопластикові вікна, пивні банки та інший алюмінієвий металобрухт.

Саме цим і займається у центрі міста алюмінієвий завод.

Навіть якщо ви дуже далекі від екологічних, нормотворчих, інспекційних питань, то все викладене нижче стосується кожного.

Без контролю виконання природоохоронного законодавства, без реального втілення реформ (а не лише на папері) нам скоро нічим дихати, ми скоро побачимо колосальну нову хвилю внутрішньої міграції через водну кризу – і війна, як і зміни клімату, цю ситуацію лише прискорюють та поглиблюють .

Кожен українець, який не планує виїхати з території нашої держави, за яку ллється річками кров, має знати: Екологічний контроль потребує негайної реформи. Реформи, а чи не імітації. Реформи, а не переставлення табличок у кабінетах.

Хто винен у ситуації – хижацьке використання природних ресурсів із відсутністю відповідальності за це. Окрім шкоди для здоров'я, кожен українець біднішає від пограбування природних ресурсів.

Що в цій ситуації робить уряд?

Нещодавно у Мінсередовищі з'явилася Концепція реформування системи державного нагляду у сфері захисту навколишнього середовища. Знову Концепція, знову обговорення і знову не просто втрата часу. Чи не підіграє мінокружіння необдуманими рішеннями агресору?

Так, необхідність у реформуванні системи державного екоконтролю у сфері охорони навколишнього природного середовища назріла давно і зумовлена ​​багатьма факторами:

• починаючи від екологічного нігілізму суспільства та
• закінчуючи низькою інституційною спроможністю державних інститутів, на яких покладено функції нагляду та контролю негативного впливу на довкілля та здоров'я населення.

Звертаю увагу, що починаючи з 2017 року, у мирний період розроблені Урядом нормативні акти щодо реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища не реалізовані , зокрема концепція реформування, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 61 План заходів щодо реалізації Концепції, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. №352.

За результатами аудитів Рахункової палати, основною причиною неналежного виконання Держекоінспекцією своїх функцій є тривалий процес її реформування.

Рішення Уряду, як свідчить аудит, виявилися недостатньо обґрунтованими та негативно вплинули не лише на діяльність органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а й призвели до додаткових видатків державного бюджету (лише ризики втрачання бюджетами різних рівнів за розрахунками аудиторів) 2018 -2020 роки становлять близько 2 млрд гривень).

Загальна система державної політики у сфері природокористування за результатами аудитів Рахункової палати є неефективною, цільові показники державної екологічної політики на встановлені контрольні періоди не виконані, в окремих випадках – недосяжні та нереалістичні.

У свою чергу, запропонована редакція Концепції 2023 року порушує принцип "належного правління", згідно з яким коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти своєчасно та належним і якомога послідовнішим способом.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість запровадження внутрішніх процедур держави, які посилять прозорість та ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок та сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться чинними протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на свій розсуд .

Чому ж створення саме "інспекційного органу", а не "служби" не відповідає міжнародним вимогам та підходам?

Створення саме інспекційного органу, як пропонує сьогодні Мінакружіння, а не служби не відповідає:

• Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 616, на початковому етапі з порушенням принципу належного управління;

• функцій аналогічних агентств у ЄС (ЄЕА) та США (USEPA);
• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу навколишнього середовища, інформації про стан навколишнього середовища (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері навколишнього середовища" щодо здійснення Держекоінспекцією не тільки спостережного моніторингу, а й операційного та дослідного ;
• Закон України "Про правотворчу діяльність", оскільки не дотримано принципів, передбачених зазначеним законом.

Концепція від Мінсередовища не містить жодних аргументів на користь такого рішення!

Зокрема, ні проект Концепції, ні супровідні документи не містять інформації про:

• необхідності та обґрунтованості пропонованих змін;
• системності, зокрема у контексті з Білою та Зеленою книгою реформування системи державного нагляду (контролю), Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 352;
• наукового забезпечення;
• ресурсної забезпеченості запропонованого реформування, результатів необхідних фінансово-економічних розрахунків, пов'язаних із реалізацією змін, врахування необхідного фінансування у Державному бюджеті на 2024 рік.

Ліквідація Держекоінспекції в умовах військового стану ставить під загрозу можливість опору агресору та відшкодування збитків, завданих довкіллю України

Головне, що в умовах військового стану Держекоінспекція є єдиним органом, уповноваженим на проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації та нарахування збитків, завданих навколишньому середовищу України.

Ліквідація Держекоінспекції в умовах військового стану ставить під загрозу повноваження щодо нарахування збитків, завданих навколишньому середовищу України, та їх подальшого стягнення.

За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, зокрема з урахуванням військового стану, чергове "реформування" державного екологічного контролю не виконає своєї функції, не здатне вирішити існуючі проблеми, а навпаки - формує нові, ставить під загрозу можливість опору агресорові та відшкодуванню збитків. , завданих навколишньому середовищу України

За зазначених обставин запропоновані зміни передчасні.

Так, війна відсуває дещо в інформаційному порядку денному питання навколишнього середовища, незважаючи на гучні заяви про "зелене" відновлення, але реальне зелене відновлення неможливе без екологічного контролю.

Створимо запит на зміни, а чи не імітацію.

Людмила Циганок, президент Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор "Офісу постійних рішень"