Дякую Руслану Стрільцю: ЗМІ розповіли, як Україна отримала найгіршу оцінку за охорону навколишнього середовища

Про це йшлося в аналітичному звіті про можливість України виконувати умови членства у ЄС. Тобто все законодавство Євросоюзу, яке міститься в так званому acquis communautaire – Договорах ЄС, вторинному законодавстві, міжнародних угодах, судовій практиці та політиці. А сама оцінка здійснювалася за п'ятибальною шкалою, де 5 – "дуже хороший рівень підготовки", а 1 – "початковий рівень підготовки".

Замість того, щоб виконувати рекомендації ЄС, без яких вхід до європейської родини нам буде закрито, Мінсереда на чолі з одіозним міністром Русланом Стрільцем вважає за краще завдавати ударів екологічному контролю. Наприклад, справжнє обурення у суспільстві викликала нещодавня ініціатива відомства розформувати Державну екологічну інспекцію України. Це в той час, коли триває повномасштабне вторгнення та фахівці інспекції щодня ведуть підрахунок шкоди, яку завдають решити нашій землі.

Однією з перших на це звернула увагу президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.

«Скільки можна імітувати реформу державного екологічного контролю за зміною вивісок? реформа на цьому закінчується… Чому? Тому що реальна реформа вимагатиме не чергового паперового рішення, а реальних засобів, реальних кваліфікованих кадрів, реальних нових правил…», – дивується екологія.

Також Людмила Циганок зазначає, що ця псевдореформа вимагатиме ще й чималих видатків із держбюджету. Тобто Мінекології проситиме гроші на зміну вивісок, замість того, щоб направити кошти на допомогу нашим бійцям та наближення перемоги. Можна тільки уявити, скільки захоче витратити відомство Русланя Стрільця на ці безглузді ініціативи та скільки дронів можна було б придбати за ці гроші.

"Вже на етапі ліквідації ДЕІ потрібні значні додаткові витрати з державного бюджету на проведення заходів щодо ліквідації (здійснення законодавчо встановлених виплат працівникам при звільненні, здійснення процедур пов'язаних з ліквідацією Держекоінспекції тощо). , оскільки назви Інспекції жодних змін щодо суті його діяльності у проекті змін до Концепції не передбачено. І як запропоноване реформування відповідає Закону України «Про правотворчу діяльність»?», – наголосила Людмила Циганок.

Також на проблему звернув увагу політик та громадський діяч Микола Томенко, який виступав автором численних законів, постанов та програм у сфері захисту довкілля.

Тільки можна уявити якийсь професійний рівень посадових осіб, точніше його відсутність, міг спонукати до такої абсурдної ідеї – звести потрібну реформу системи державного нагляду у сфері охорони навколишнього середовища до заміни одного слова у назві Державної інспекції? І тут доречно запитати у керівників Уряду: а Ви можете нарешті знайти професійних, патріотичних та некорупційних керівників такого важливого владного екологічного інституту України, який зараз перетворився на Міністерство безглуздих та непотрібних справ та корупції”, – обурюється Микола Томенко.

Не може похвалитися Мінсередовища на чолі з Русланом Стрільцем та іншими досягненнями, крім явної шкоди державі – ще й фінансової. Днями екологи зазначили , що «завдяки» бездіяльності чиновників держава ризикує недоотримати 600 мільйонів гривень. Ці гроші вкрай необхідні для бюджету та перемоги нашої держави, але підлеглі Руслана Стрільця, мабуть, вважають, що ця проблема сьогодні не на часі.

Відомство звітувало про Закон "Про управління відходами", який за словами чиновників запустив реформу та оновив термінологію, принципи та підходи до управління відходами, привівши їх у відповідність до рамкової Директиви ЄС.

Отже, бездіяльність Мінсередовища та затягування з Рішеннями Уряду вже загрожує втратою українському бюджету у розмірі 600 млн грн цього року. Проте, екологи вже давно звернули увагу на цю проблему та б'ють на сполох.

Президент Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок запевняє, що наслідком ухвалення зазначеного Проекту, який повністю зруйнує систему податкового обліку об'єкта оподаткування, стане втрата надходжень податкових зобов'язань з екологічного податку за розміщення відходів у розмірі понад 600 млн. гривень.

"Під час війни вже зараз бюджет ризикує недоотримати таку суму! За порушення податкового законодавства відповідальність суб'єктів господарювання передбачена. Яка відповідальність посадових осіб державних органів, яких утримують ці ж суб'єкти господарювання, за саботаж реформ? І процес, звісно, ​​штука важлива, а що робити суб'єктам господарювання, як нараховувати еконалог?", - запитує Людмила Циганок.

Та й на що українці та європейські союзники могли чекати від міністра, за яким тягнеться довгий кримінальний шлейф. Адже сам Руслан Стрілець з великою ймовірністю міг опинитися не в кріслі міністра, а за ґратами.

З 2015 по 2019 рік Руслан Стрілець очолював департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА . За цей час область, за даними екологів, втратила третину ПЗФ. Більшість вкраденої землі вже передано в оренду аграріям та розорано.

Стрілець не оформив на землі природно-заповідного фонду документи, що встановлюють право, і більше 95% об'єктів ПЗФ Дніпропетровської області не мають затверджених кордонів згідно з проектами землеустрою. Чим і користуються шахраї. У схемі обласне управління екології, працівники Держгеокадастру, місцеві чиновники.

За Стрільця-міністра ПЗФ вже в національному масштабі перетворився на постачальника нелегальних дров. Стрілець до останнього затягував затвердження лімітів на використання природних ресурсів, блокуючи передачу дров ЗСУ та периферійним громадам, які не мають газу. Проте половина перекупників із OLX продавала дрова ПЗФ. Київський регіон був заставлений вантажівками із нелегальними дровами з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

ПЗФ для міністра ще й – торгівля посадами. Затриманий на хабарі директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак при Стрільці відновився та активно погоджував із Русланом передачу рибників приватній компанії.

Сам же міністр із кримінальним шлейфом Руслан Стрілець перед призначенням переписав своє майно на дружину .

На праві користування він задекларував квартиру у Дніпрі площею 51,1 кв.м, записану на Марину Стрілець, також на праві користування – квартиру у Дніпрі площею 84,1 кв.м, яка записана на його дружину Ксенію Стрілець. Їй належить половина квартири у Дніпрі площею 80,9 кв. У Києві Ксенія орендує квартиру площею 72 кв.м у Сергія Бондаренка.

На праві користування з травня 2020 року Руслан Стрілець володіє автомобілем Nissan Maxima (2017), що належить Ірині Тищенко.

Руслан Стрілець у 2020 році заробив у Міністерстві енергетики 225,3 тис. гривень, у Міністерстві захисту навколишнього середовища та природних ресурсів – 317 тис. гривень, отримав подарунок у негрошової формі від дружини вартістю 304 тис. гривень та 152,2 тис. гривень доходу від продажу авто.

Ксенія Стрілець у свою чергу заробила 954 тис. гривень, займаючись підприємництвом.

Подружжю належать 565 тис. гривень, 7 тис. доларів та 1206 євро заощаджень.