Дмитро Зеленьков уже дістав усіх: ренійці вирішили дати відсіч скандальному рейдеру-мародеру

Скільки мотузочку не витися, а кінець буде... Як пише у своєму листі до редакції місцевий активіст Петро Іванеско, ренійська громада Одеської області, місцеві фермери, рибалки-аматори, підприємці «на воді» (так називають людей, які мешкають навколо озера Кагул і намагаються хоч якось вижити в такий складний воєнний час) нарешті об'єдналися, щоб дати останній бій підприємцю-мародеру Дмитру Зеленькову, який, користуючись військовим становищем, влаштував кримінально-економічний терор у Ренійському районі, пише видання Українці.

Хто такий Зеленьків?

«Підприємець-інвестор» – як він себе любить називати – з донецьким корінням з'явився в районі наприкінці 2016 року. Користуючись послугами кримінального авторитету Олега Попеско (Румуна), йому вдалося прибрати до рук тисячі паїв цінної сільгосп землі, а також отримати спецдозвіл на рибальське підприємство ТОВ «Дунай Акваресурс» для промислового використання озера Кагул. А це на хвилиночку 8500 гектарів водного господарства.

Що має робити Зеленьків?

Здобувши значні сільгоспугіддя, йому потрібно було своєчасно оплачувати оренду власникам паїв. Щодо водного ресурсу, то він мав експлуатувати водні ресурси озера Кагул, згідно з нормативними вимогами, які прописані у Спецдозволе.

А чим справді займався Зеленьков?

Перші зароблені гроші у Ренійському районі пішли на організацію ОЗУ. Для цього він привів із Донбасу своїх друзів – наприклад, силове крило очолив авторитет Рінат, який зараз мешкає в Ізмаїлі. До складу злочинного угруповання увійшли також близько десяти «братків», два десятки охоронців на озері, корумповані поліцейські, працівники рибоохорони та навіть прикордонники. І пішла робота…

Як виявилось, скільки землі донецьким не дай, їм усе буде мало. У хід пішли рейдерські захоплення сусідніх угідь – не лише дрібних фермерів, а й дуже великих. Проблеми почалися навіть у бессарабського агробарона Олександра Пєткова. Власники паїв, які передали свої землі в оренду Зеленькову, лише зі скандалами забирали свої гроші, а з початком війни в Україні «донецькі» взагалі оголосили форс-мажор, переставши платити плату за оренду землі.

Усі скарги, які пачками йшли на район та область від постраждалих, вміло заминали через «рішалове». У результаті простих людей просто опустилися руки. Район відносно невеликий, тому тут швидко поширилися чутки, що Зеленьков залякує своїх опонентів не лише погрозами, а й практикує фізичні розправи з використанням підпалів та навіть військових боєприпасів. Є кримінальні провадження, де він проходить як організатор підпалів майна, з вибухами бойових гранат.

Не пощастило і озеру Кагул, що постраждав від рук Зеленькова. Спецдозвіл дало право ТОВ «Дунай Акваресурс» на вилов риби у промислових масштабах. Але наш «донецький інвестор» зовсім забув, що в нього одночасно з'явилися й обов'язки – зокрема щодо його зариблення мальком. Тисячі тонн товстолобика, білого амура, сазана, ляща відвантажувалися з баз Зеленькова за кеш перекупів, звісно, ​​без будь-якої звітності. При цьому два десятки охоронців мародера забирали снасті у рибалок-аматорів, мешканців навколишніх сіл.

Наслідки такої «роботи» не змусили на себе чекати. Одеська обласна прокуратура скасувала Спецрежим (режим рибогосподарської експлуатації озера Кагул), реагуючи на вилов риби браконьєрськими способами під час заборонених сезонів, вилов раків (що теж заборонено) та повну нехтування санітарними нормами (розчищення озера від сміття). Також вплинули і скарги місцевого населення. В результаті прокуратура зобов'язала ТОВ «Дунай акваресурс» та Зеленькова покинути озеро – разом із човнами, знаряддями та охоронцями.

Але програвши всі суди прокурорам, Зеленьков не думає з'їжджати з озера. Щодня його човни підбирають залишки риби та раків в озері. Мародер, можна сказати, остаточно «добиває» водоймище.

Більше того, тепер Зеленьков використовує озеро і за іншим призначенням, так би мовити, з урахуванням воєнного часу та обмежень. Тепер мародер заробляє гроші на «ухилянтах». Справа в тому, що частина озера знаходиться на території сусідньої держави Молдови. Послуга переправки військовозобов'язаних через водойму до Молдови коштує 4,3 тис. доларів. Тобто тепер човни Зеленькова працюють також у режимі «таксі».

Ось і виникає логічне питання – чи є влада на Одещині? Чому страждають прості люди, місцеві жителі від бізнесмена-бандита Дмитра Зеленькова, який повністю втратив адекватність?