Старий Новий рік - незвичайне свято зі смішною назвою, яке існує лише у пострадянському просторі. Ще б пак, він виник через зміну календарів на початку XX століття. А ось для українців Старий Новий рік – це скоріше не світське, а православне свято. Адже саме на цю дату у православному календарі випадає День святого Василя, що має унікальні давні традиції в українській культурі.
Так, українці здавна відзначали День святого Василя, який був першим днем року, посіваннями та походами по сусідніх будинках. Святкування ще розпочинали напередодні свята, у День Меланки чи Щедрого вечора.
На Щедрий вечір (13 січня) накривали багатий стіл із кутею, варениками та млинцями. Увечері молодята вбиралася в "козу Меланку" і ходили по сусідніх будинках, щедрували, бажали господарям достатку та просили частування.
На День Василя (14 січня) прийнято ходити будинками рідних, хрещених та сусідів, і посівали їм поріг зерном. Якщо щедрувати можуть усі, то посівають лише чоловіки. Посівальник вимовляє посівальний вірш, а господарі будинку за це дають частування чи трохи грошей. Вважається, що цього дня першим у будинок має увійти чоловік.
Також на Старий Новий рік прийнято відвідувати церковну службу. Святий Василь вважається покровителем свиней, тож 14 січня на стіл ставлять свинячі страви. Також господині випікають печиво у формі свиней. Дівчата цього дня ворожили на наречених.
Читайте також:
Гроші знаходять своїх: три знаки Зодіаку, у яких починається фінансове піднесення
33 години за партою і ще зошити до ночі: в Україні знову заговорили про скасування домашніх завдань
Понад 80% валяться на практиці: де знайти маршрути іспиту з водіння і як не зіпсувати собі шанс
Зима ще покаже характер: синоптики попередили, коли Україна вирветься з морозної пастки
В Україні будуть роздавати безкоштовні лампочки. Як записатися і де отримати
Шандарахне на повну: в Україну йде сувора зима. Синоптики не вірять, що таке може бути